15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке утверджує наш багатовіковий історичний шлях та нерозривний зв'язок поколінь. Тисячолітня історія нашого державотворення бере свій початок від Княжої доби та заснування Давньоруської держави. Саме з тих часів походять ключові символи нашої ідентичності: державний герб – Тризуб, назва національної валюти – гривня, а також перша літописна згадка назви «Україна», що датується 1187 роком. Важливо усвідомлювати, що саме Україна є повноправною і єдиною спадкоємицею державно-культурних традицій Київської Русі.Визначальною подією на цьому шляху стало Хрещення Русі-України київським князем Володимиром Великим, що відбулося 15 липня 988 року. Цей крок не лише визначив європейський вектор розвитку нашої країни, залучивши її до кола провідних держав тогочасного світу, а й заклав підвалини для розквіту освіти, культури та суспільної єдності. Прагнення до свободи та самоврядування знайшло своє продовження в епоху козацтва та створення Гетьманщини. Попри численні випробування і спроби знищення нашої ідентичності, український народ послідовно відроджував свою державність – під час визвольних змагань 1917–1921 років, у визвольному русі середини двадцятого століття та, врешті, під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, коли абсолютна більшість громадян підтвердила Акт проголошення незалежності України.
Нині український народ веде запеклу визвольну боротьбу за право на власне існування та збереження своєї суверенної території. Сучасні захисники та захисниці України є прямими спадкоємцями військових традицій воїнів-русичів, козацтва, січових стрільців та вояків Української повстанської армії. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших оборонних структур щодня стримують агресора, демонструючи всьому світові виняткову мужність та незламність.
Досвід історії доводить, що власна соборна держава є єдиною надійною гарантією безпеки, фізичного збереження та успішного розвитку нашої нації.